1

radio und politic

Як там кажуть: Ах, як мило! Читаєш записи, а особливо коментарі до них, і милуєшся. Ось, дописувач говорить про стид. Ай-ай-ай, як же не соромно тим людям, що начитують політичну рекламу. А хтось там підхоплює,- невже немає їм що їсти, стидоба!

Як начитчик, на радіо, вважаю за необхідне щось сказати. Collapse )
1

Пиво у спеку, те, що потрібно.

Розпіарені торгові марки всіляких там пив та півасіків, насправді, лише спосіб вициганити грошей у наївних спраглих людей. Алкашам всеодно, що пити, а гламурні тьоті і дяді сьорбають всіляку гидоту, аби вона була розлита у відповідну тару. Ті, хто в темі, перебуваючи у будь-якому місті світу, запитують: а можна спробувати вашого, місцевого виробництва, пива?

Сьогодні, нарешті, дочекалися... Краса стихії води, у вигляді мілкозубого дощу, брамить натюрморт за спиною: різномастя люду, під розпахнутими парасолями, на фанерних лавах, за такими ж темно-фанерними столами.

Невелика черга, обличчям до заходу сонця, до відчиненого віконця, у якому намакіяжена пані пита: "Вам... що?" Зигзагом стоять автомобілісти із дволітровими пляшками, професійні забулдиги із тм'яними очима, бізнесмени в сорочках, підлятки в кросівках без шкарпеток, панянки без віку і кавалерів, батьки і діти, пенсіонери та пацанчикі... Демократія, рок-н-ролл, піс оф лав...

Капає дощ, голуби штовхаються на жолобі, по якому із шелестом проноситься ячмінь. Вологі плями на сорочках, футболках, зрідка піджаках, іноді бюстгалтерних бретельках. І вологе волосся. Зовсім інший запах, інший колір, немов з чарівного божественого корита оросили цю чергу спраглих людей.
6

(no subject)

У неділю гарна поїздочка вийшла. Велосипеди, велосипедисти, велосипедистки... Просто, хороша поїздка, без фройдівських штучок. Суцільний змінений стан свідомості. Це вже після Хотина. А до Хотина... Гарні пейзажі, антицеллюлітна траса, темні окуляри, округлі форми велосипедисток... Головне не переходити від естецтва до чогось іншого. Можна і по мордасам, легко, отримати.

Після Хотина, біля водойми, група розділилася. Одні занурилися у матрацний рай, із теплою водою, бутербродами, та потенційним опіком шкіри, інші навострили гумові колеса на Суськ. Кажуть, там коней купають у райських озерах. І, тут почався ад...

До Суська доїхали не всі. Принаймі, я не доїхав. Лісові дороги щедро орошилися піском, а кабани так весело нарили стежки, що заплутали людські шляхи із кабанячими. А болота... На болотах волого, а значить - комарі, ґедзі, та інші кровопивці. Кастанеда, із своїми пейотлями - відпочиває за буйками, такого стану зміненої свідомості давно вже не було. Хіба, від грибів... Ліс, кабанячі тропи, кровопивці на тілі, і абсолютна безвихідь. Благо сонце, яке у місті проклиналося щохвилинно, вказало путь. Орієнтуючись за тінями віїхали на поле, на вітер і піщану дорогу. Дороги, звісно, були і у лісі. Проте це Дороги Смерті, стільки там було піску. На велосипеді, в хмарах комарів....

Була на зворотньому шляху Горинь. Прохолода води, п'яні дядьки щохвилинно бігали прикурити, а діти били рушниками вужів, які ковтали жаб. А поруч песеня вило від щася, і немовля висковзало у п'яненької тітки з рук. Мирний недільний лубочний пейзаж.
6

і про хороше.

На "Ринку Дикого" сталася така історія...
Купляв там овочі. Томати, огірочки, перчик, всяку городину. Підійшов до тітоньки, що торгувала укропом.
- Беріть пів-кіло - каже.
- Та нащо мені?
- Заморозите, у холодильнику, надовго вистачить.
- Та я один, нащо мені стільки?
- А петрушка вам потрібна?
- Ну, до салату, буде саме те...
- То візьміть ще й салату, пару пучків!!!
- Перепрошую, - кажу, - мені тільки укроп потрібен, в мене ліміт коштів.
- Та я просто так даю, чого ви переживаєте.
- ???
- От, всі лякаються... коли кажеш, що задарма... а що, краще що-б пропадало? Он, спека яка, все в'яне, то краще людям роздати, хай і за просто так.
1

наїв

Я не знаю, хто така Студентська Свобода, і чим вона займається. Свобода, за визначенням, це категорія екзистенційна, і ніяк не може належати комусь, це абсурд.

Втім, справа не в категоріях, та самоназвах. Справа у флуді і спамі, що ллються і ллються з Інтернетрів. І величезний шмат того словоблуду, із зікликами, наївними лозунгами, популіськими заявами звучить від т. зв. Студентської Свободи.

Певен, що ідея, покладена в основу цієї спільноти (?), цілком позитивна, така, що сіє-посіває розумне/ добре/ вічне, проте глашатаї даної ідеї/ спільноти суцільні ідійоти (?). І це не голослівне твердження. Щотижневі зливи сповіщень із соціальних мереж, на мою електронну скриньку, тому підтвердження. Невже хтось і справді мислить, що кількість повідомлень, розісланих віяльним способом, може зрушити з місця інертну інтернет-аудиторію? Блаженні, наївні люди.

Чи, скоріше, це просто фіксація власної активності (робочого часу) для керівництва? "Ми зафігачили 100 000 листів розсилки. Ура, товариші!" Та ніяке це не ура... Лайкають, контактять, френдять і т.д. керуючись зовсім іншими мотивами.

Втім час змінюється, реакції головного мозку перепрограмуються, і хтось направду вірить, що поставивши черговий "лайк" (зголосившись на подію, чи зустріч, розповсюдивши інфо, тощо) він, чи вона, змінить світ. Наївні люди.
1

(no subject)

Зайчики переймаються мовними питаннями. Котики грають м'ячиком. Велике чисте вим'я (тм) встромлено в пащеку.

До тексту, за посиланням. Не фейк. На початку тексту посилання на законопроект. Це просто феєричний піждець у кубі. Міліціянти, після прийняття такого "законотворчого акту" будуть видаватися просто малолітніми шпаками.
Спочатку вдиратимуться до твого житла, пускають тобі кулю до лоба, а потім, можливо, повідомлятимуть прокуратуру.

Щодо нової ідеї регіоналів via vjn
1

мімольотноє

На розпальцьованому весіллі, під Луцьком, носились туди і сюди: "ой, лишенько, це ж сам..." А шо то за музикант - навіть і не знаю, і не соромно мені. Напевне, хтось з тілівізора явив себе миру.
2

На правах рекламы.

Originally posted by nika_stasy at Сегодня
Оригинал взят у konst_arbenin в Сегодня
Итак, сегодня единственный в Петербурге показ спектакля "Темница". Постановка моей пьесы сделана театральной студией "Deep", которая приехала к нам на несколько дней из Украины. Спектакль необычный и талантливый. Это стоит посмотреть. Поэтому всех, кто сегодня находится в Петербурге, приглашаю к семи часам на Большую Пушкарскую, дом 10, в центр "Помогать Легко" (на некоторых афишах название центра указано как "AdVita"). Обращаю внимание: ВХОД СВОБОДНЫЙ! 


В темнице: Персонаж - Дмитрий Момот, Герой - Александр Баркар.

---------------------
зы: Театральную студию "Deep", из Луганска знаю давно. Еще по фестивалям в Ровно. а также постановке Саши Баркара с девушками из "Next Step" (спектакль "Эпос Хищника"). Импонирует тот минимализм и точность в использовании выразительных средств, которые отбирает для своих действ Саша Баркар. Точный расчет того что происходит на сцене, и соответственная реакция зала, все вместе - очень цельно, грамотно.
Спектакль "Темница" имел возможность видеть во Львове, на фестивале "Драбына". Говорят, что с тех пор он изменился... Верю, в лучшую сторону. Жаль, до Питера далеко, с удовольствием посмотрел бы спектакль. надеюсь, в Ровно он попадет, рано или поздно.

2

mime

Французький мім на ім'я Бутрос завітав до Рівного...

Відповідність заявленого та фактично зробленого. Що в афіші, те й на сцені, і трішки більше. Достойна практика відповідати за свої слова та дії.
Можливо, мені здалося, але у залі, за невеликим виключенням не було ані акторів, ані режисерів, ані студентів театрального ВУЗу. Для чого дивитись роботу представника іншої культури? Своє болото ближче.